Ірина Саковець – Долаєш дикі гребні хвиль…

Долаєш дикі гребні хвиль,
а я в’яжу зимові светри.
У тебе сонця кілька миль –
у мене снігу кілометри.

Розріже океан пряма,
аби з’єднати нас на карті.
Зима, зима… Мете зима
дрібного суму цілі кварти.

Була весна, росла трава.
Було, було… Не повернути.
Печале, линь! Коли жива –
ще буде щастя сотні фунтів.

Береться ожеледь ледь-ледь.
Щоб не розбити раптом лоба,
сиджу, в’яжу для тебе плед,
упершись поглядом у глобус.

автор: Ірина Саковець

Долаєш дикі гребні хвиль...