Ірина Саковець – А літо вже на відстані руки…

А літо вже на відстані руки:
повітря пахне морем синьо-синьо,
дощем еклерні хмари – на квітки,
звільнивши місце сонцю-апельсину.

На річкове прозоро-срібне скло
світанок в дзьобі опустив лелека.
Весняне кашемірове тепло
скидає ліс – бере атласну спеку.

Кульбаби відв’язали якорі –
їх білі душі в небо понеслися.
Експресія ранкових кольорів
картини загадкового Полісся…

Зачервоніли маками поля,
і стільки світла – можна потонути!
А на струнких березових шпилях
дрімає червень, розігнавши сутінь.

Ще стільки не згайновано хвилин!
Ми ще не знали радості зеніту…
Веде собі спокійно часу плин
в Елізіум насиченого літа.

автор: Ірина Саковець