я задихаюсь твоїми «люблю»
їх так багато
та завжди мало
і поки вдихаю твій запах, молю
кожну хвилину,
щоб не поспішала.
допоки ти поруч, у сні й наяву
я б очі довіку не закривала
лиш мовчки лягала в глибоку траву
і зорі над нами лічила й казала
що більше, ніж вчора тебе люблю
менше, ніж завтра – я рахувала.
допоки ти поруч, я ніжно бриню
аби ти був поруч, я б все віддала.
автор: Ірина Мороз
