для мене закритий Давидів Сіон
міцні аж надто кріплення підзамчі
у мене свій титул і свій бастіон
де я спокійно чищу помаранчі
страшно. і то є моя провина
я епітафія, я собі й кат
бо найдорожча моя людина
робить водночас і шах і мат
десь понад гору його віщун
варить отруту по казанах
він ж під перебір арфових струн
читає Танах
я проросту на його оборі
вітром принесена перед фасадом
Деміурги завжди для тих, хто в фаворі
пильнують за своїм садом
автор: Ірина Лазоревич
