економія почуттів, а лічильники всі зашкалюють.
і безкрів’я, безчасся, безбожжя на стінках пляшок;
помирання й придушення сліз у перервах між кавою
і розтертям об спину найближчу на порошок.
а за рангом розставити крапки над “і” в іменах та пробаченнях
і знайти серед них головну, остаточну, кінцеву –
це уміння давно атрофовано, знищено, втрачено.
вимикання мобільних – не антибіотик. плацебо.
і розколюються зірки, мов волоські горіхи,
і літаєш ти серед них, немов тополиний пух,
довіряючи тим, хто поїть горілкою й сміхом,
і кохаючи тих, хто має від тебе пульт.
автор: Ірина Божко