Іра Сас – Залишайся, прошу, залишайся…

Залишайся, прошу, залишайся,
Проникаючи в душу, як сміх.
Бо там небо уже зазіхає
На зірки твоїх ніжних повік.

Повертайся, завжди повертайся
Не до тіла-лиця, не до ніг..
Там на кухні, між іншим, для тебе
Остигає мій добрий пиріг.

Озирайся, завжди озирайся
До очей, що як темний граніт.
Лиш тому я так часто прощаюсь,
Бо в шаленстві від твого “привіт”..

То ж залишся, прийди, озирнися!
Не спиняйся, як перший сніг.
І я смуток із тебе струшу
На перетині наших доріг..

автор: Іра Сас ©

Залишайся, прошу, залишайся,