Іра Сас – Я всього лиш твоя уява.

Я всього лиш твоя уява.
Коси мої- то жовте багаття.
Часом мудра, а часом п’яна
Йду до тебе у білому платті.

То чарівна й надмірно тиха
Я гуляю по парку боса.
Та частіше нестерпна й дика
Умиваюсь в ранкових росах.

Хочеш- злісна, а хочеш- славна
Можу щастям, а можу й бідою.
Пам’ятай: я всього лиш уявна!
Ти придумав мене такою..

автор: Іра Сас

Іра Сас