Так тяжко буває мовчати..
Крізь дощ я несу цю покуту.
Навчи мене, любий, кохати
Холодну, примхливу, замкнуту!
Така вже буваю бездушна..
Лиш очі твої, мов магніти,
І небо паде непорушне..
Давай без зупину горіти?
Все тяжче буває мовчати..
Збереш з моїх вуст цю отруту?
Навчи мене, милий, палати..
Красиву, щасливу, розкуту!
автор: Іра Сас
