Іолана Тимочко – “Боїнг” у зоні АТО.

Бог – не актор.
Не лото —
“Боїнг” у зоні АТО.
Я — ще пілотом,
я вкотре в нутро
вітроно́гої діви повітря
втираюся,
наскрізь пробите крилом…
— Що це за аеродром?
— Хто це такий отворяє ворота?
— Кажуть, Петро, —
після паузи.

Правда в шака́лів така —
ні, не здригнулась
рука,
горе — навиріст,
навиворіт —
так
обертається
чо́ртове колесо в просторі.
Там, де крило літака,
падає мертвим
Ікар,
терпне рука від АК — і ріка ви-
ростає у голос
пострілу.

Дай мені, мамо, води́,
там, на радарі — сліди
крові і “Буків”;
за руку я ди-
во-зорю зловив — билась
об шибку рибиною.
Я — ще таким молодим…
В’ється-куйовдиться
дим,
вибач, сьогодні я вийду за ним
(не оплакуй, не треба!)
у синяву.

Сльози — в режимі “повтор”,
рясно вродився
терор;
в морі трави́,
як рови —
коридор в героїнові спроби
втекти від загострення…

Бог – не актор.
Не лото —
пташка у зоні АТО.

— Хто це такий отворяє ворота?
— Кажуть, Петро.
— О Господи!

автор: Іолана Тимочко

"Боїнг" у зоні АТО.