Іноді так тяжко поставити крапку

Іноді так тяжко поставити крапку,
всі почуття наче в припадку…
Б’ються, пробивають груди з середини,
і цих почутів не буде й половини…
Як що, встою і загою старі рани,
на аркуші життя вони неначе плями…
Ще трішки, я прийду до тями…
Піду іншими шляхами,
де не буде їі, і цих почутів,
я це недавно зрозумів…Звісно вірш не про ту…вірш не про неї…
З ким проводив час, гуляв по алеї…
Він про те що почуття “любові” не існує…
Усе проходить і не вертається, це ігнорую…
Найбільший фальш це слово “кохаю”…
Більше ніяких почутів, більше не страждаю…

автор: Тарас Мак