Інна Стократна – Важко чинити опір смерті…

важко чинити опір смерті коли вона приходить вночі
гублячи шляхом – щоб повернутися опісля – фальшиві монети та чужі ключі
зітхаючи мов натруджений коваль із чорною позолотою рук
ковтаючи кожен натяк на порухи та звук – кожен приторний звук

важко пити зі смертю коли у неї лише вино
червоне мов сонце яке сідає повз її плечі за кожне вікно
гірке мов її минуле яке подібне до серцебиття
вичовганого бійця на межі його честі та його життя

важко вставати під знамена смерті хоча б тому
що вони відгонять ревною кров`ю цілих комун
відгонять пристрастю зрад і гріхів запахом перемоги та
чутливою шкірою яка терпне щоразу як мусить прийти біда

важко спати зі смертю на односпальному в самоті
чути крізь сон її теплий подих та бачити в марах чорних китів
вірити що не помреш ніколи або принаймні що це сталося вже
знати що лише смерть тебе тут тримає та береже

автор: Інна Стократна

Важко чинити опір смерті...