у твоїх кишенях здається в`януть птахи
конають та захлинаються ревним пилом
ти тягнеш собі до рук землю повну гріхів
відчуваєш тремтіння мовби мусить відбутися перший прихід
або останні припливи
у тобі серце у тобі Ісус – він обіймає легені
у тобі стільки смертей що хто б не поліг – більше не стане
чуєш жінко передбачають – чи передчувають – затемнення
вибивають нові тіла нові душі кують із кременю
кують доки ще в стані
у тобі надто терпкості надто мужності ти ж-бо жінка
твоя сила щоранку з упертістю змушує сонце сходити
змушує легені дихати змушує твого Ісуса жити
усе що є у тобі бурхає летить у прірву та лячно піниться
у тобі жінко ревних птахів рахують сотнямиа
автор: Інна Стократна
