Iнна Орлецька – І нащо тоді ці рими, сльози і грими?!

І нащо тоді ці рими, сльози і грими?!
Писати зболені вІрші під ватри спів…
Коли твої руки іншій тепер мейнстрими,
Коли всі думки про тебе не варті слів.

І я розчиняюсь в тихих акордах Ліста…
Чекаю, як злива вигоїть з мене сум.
Ці ночі травневі…ця дощова конкіста,
Де рими…сльози – моя амальгама сну.

автор: Iнна Орлецька