Ілля Манченко – Заздрість пропаща сила

Настали дні безбарвні, сірі,
Дощі скаженно ллють і ллють,
А ми не вмієм жити в мирі,
Весь час нас заздрощі гризуть.
Чому у того хата краща,
А той придбав собі коня?
Ох, заздрість, сила – це пропаща,
Не доведе нас до добра.
Ми заздрим братові і другу,
Сестрі коханій і батькам,
Коли у когось біла смуга,
Зі злобой заздримо в очах.
Ми заздрим будь-якій дрібниці,
Якої в нас іще нема,
Та краще мати вже синицю,
А ніж лелеку в небесах.

05.06.13

автор: Ілля Манченко