Христина Головко – Не смій мене торкатися туристе…

Не смій мене торкатися туристе,
Ти навіжений спогад ,ти мара,
Твоє обличчя Боже і нечисте
Давно поховане у серці крадькома..
Не смій дивитись у мій бік туристе,
Ти просто безвість я в тобі втону,
Не спокушай і не мани навмисне,
І не шукай в мені «оту»..
Не смій в облозі тримати моє місто..
Кричатиму ,молитиму, вкляну..
Кохання десь у просторах зависло..
І я його більше ніколи не верну..
Не смій кохати зболену чужинцю,
З руїн я збудувала новий храм,
Cідай, дощ приготовив колісницю
В минуле час , у пам’яті Сезам.

автор: Христина Головко