не говори
у тебе зашпори гордості в легенях,
в ті вечори
де руки ближчі, як слова,
хотіла б знати: де у мені твої мішені,
Краще, це були губи ніж душа
не говори
у своїй пустці, ти із кліток не випускай слова
бо ти для зір, як пізній вечір
зачерпуєш від них тепла.
не говори
в тобі війну із тіней веде минуле,
ти кольори,
наносиш хто за нас
вони ж у тобі потонули
платівка знову грає вальс.
не говори
бо я боюся того, що скажеш ти
в ті вечори
де серце гоїть рани
веди лиш танець
бо поза ним, ми зачинемо світи.
І ти мовчиш
Стискаєш мою руку,
І лава в венах ось залиє світ
І тільки ти відпустиш мою руку
Я не скажу при зустрічі – привіт.

автор: Христина Головко

Меню