Христина Головко – Дівчинко…

Дівчинко, скільки у тобі
самонакручування, самоіронії
якщо б ти вміла слухати -то б почула,
до тебе прокладають – колії
дівчинко, скільки у тобі
самознищення і в клітинах -гордості
якщо б ти вірила, то б знала
коли справді гаряче, забувають умовності
дівчинко, скільки у тобі
самолюбства, гострого перцю і тиші
знаєш, якщо б ти мені дозволила
залишатись в домі, я б став сильнішим
дівчинко, стільки у тобі
солоду, терпкості й вимірів
якщо ти була б легковажною,
мені було б досить твоїх -вигинів
дівчинко скільки у тобі
моїх слів? мого голосу?
якщо б тебе любив –
то б залишався- босим.
дівчинко, я піду від тебе ввечері
і поскладаю спогади стиха
а ти поки тут, поруч,
дихай.

автор: Христина Головко