Холодна ніч під ковдру тягне руки…

Холодна ніч під ковдру тягне руки,
Війнувши вітром-подихом з вікна.
Візьми в заручники мене чи на поруки,
Аби хоч не залишилась одна.
Накрий мене чи маревом, чи снами,
Закрий від місяця, щоб дарма не світив.
І поведи чумацькими шляхами
Під літній зорепад-речитатив.
Ридає літо третій день над містом,
Як за коханням, волею чи сном.
І хтось учора, ніби не зумисне
Чиюсь любов стоптав під каблуком…

автор: Людмила Шуст