я вірю, чуєш
у травні можна почати дихати знову
розірвати старі моту́зки, що вже проросли у шкіру венами
заплющити очі, розбавити тишу розмовами
про політику, потепління, озонові діри
про тебе
можливо
про мене
сказати щось на кшталт
“божеволію
коли пахне бузок”
і вдавши
що цієї фрази раніше вже не було між нами
пу́чками пальців торкнутися мотузо́к
і розірвати
(а знаєш, очі у тебе мамині)
автор: Грушовська Катерина