Герасим’юк Василь – Перший сніг (скорочено)

Притишив кров. Притишив крок.
І вищі стали гори.
Йде перший сніг,
немов пророк,
в якого серце хворе.
Як важко дихати йому!
Як свіжо доокола!
Ступає у порожню тьму
нога різьблена, гола.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Поетична картина першого снігу викликає у поета зовсім інші, незвичні для нас асоціації. Він йому здається пророком, який важко, ніби хворий, ступає. Різьблені сніжинки уявляються йому ногою різьбленою, голою. Очевидно, це співзвучно настроєві автора, який бачить у першому снігові щось символічне, пророче, незвичайне.

стислі перекази творів української літератури