Фу Ду – Пісня про хліб і шовк

Напевно, міст у Піднебесній
не менше тисяч десяти,

Але нема такого міста,
де б воїнів у латах не знайти.

Якби ж ми переплавити могли
ті лати на орала для землі.

Щоб кожну латочку бездоглядних ланів
переорати за погожих днів.

Щоб селянин і сіяв, і збирав,
і шовкопряди листям годував.

Щоб той, хто любить рідну землю,
не лив за нею сліз даремно.

Чоловіки б у полі працювали,
і шовк, співаючи, жінки звивали.

переклад Т. Некура

cтислі перекази творів світової літератури