Фет Афанасій – Убога мова в нас!..

«Как беден наш язык!..»

Как беден наш язык! — Хочу и не могу.—
Не передать того ни другу, ни врагу,
Что буйствует в груди прозрачною волною.
Напрасно вечное томление сердец,
И клонит голову маститую мудрец
Пред этой ложью роковою.

Лишь у тебя, поэт; крылатый слова звук
Хватает на лету и закрепляет вдруг
И темный бред души, и трав неясный запах;
Так, для безбрежного покинув скудный дол,
Летит за облака Юпитера орел,
Сноп молнии неся мгновенный в верных лапах.

«Убога мова в нас!..»

Убога мова в нас! Хотіти й не могти,—
Ні друзям, ні чужим не перекажеш ти
Того, що в грудях б’є, немов прозорі хвилі.
І марна вся жага невтолених сердець.
І перед вічною оманою мудрець
Схиляє сивину в несилі.

Спроможен тільки ти, поете, в слушну мить
Крилатим звуком слів схопити й закріпить
І темні сни душі, і трав зникомий запах.
Так для безмежності лишивши діл земний,
Юпітерів орел сяга височини
Й раптових блискавиць приносить сніп у лапах.

переклад Г. Кочура

cтислі перекази творів світової літератури