Елизавета Замана – пів року ми з тобою розміняли

пів року ми з тобою розміняли
за вікнами різні міста
ми говорили ночами і днями
днями й ночами без перестану
ми завжди були дуже різні
і це не змінилося з часом
я не переношу у фільмах різнІ
ти ніколи не ставиш ком
ставиш крапки
між нас не одну, а три
і разом ми допоки
у нашому фільмі не побігли титри
зітри все погане зі мною й гони
нас до кращих країв
та тобі на плечі погони
а мені лиш питати чи їв

«не плач, люба, лишилось сто днів» –
скажеш вкотре крізь кілометри
а у мене чекання на дні
до вокзалу, на ранок білети

ти зустрінеш мене ромашками
чи цукерками, не суттєво
я здивую тебе рядками
що змінили моє єство
нам лишилося не багато
варто трохи перечекати
і ти будеш чудовий тато
а я буду найкраща мати

автор: Елизавета Замана

пів року ми з тобою розміняли