Дяченко Михайло – Крути

Їх – юних сміливців, лиш жменька була –
Із серцем зі сталі і духом з граніту.
О, велич летіла у вічність з їх лав
І чин їх навіки став юності міфом.

Мчав зойк слабодухів, за ними у путь:
– Куди вам? Ви ж діти!.. Загинете дармо…
– О, ні! Бо ще завтра за нами підуть
Мільйони! На славу ми змінимо ярма!

Чи стримати тих, в кого серце з вогня,
Хто душу завзяту до бою напняв,
Хто любить Отчизну глибоко, пречисто?

О, прийде, Вкраїно, Твій радісний день –
Поглянь же – мільйони до бою веде
Крізь бурі сердиті, жорстокі – їх Триста!

автор: Дяченко Михайло