“Думки вголос”

Знов чую дзвінок телефону
І думаю, може так треба
Зайти в заборонену зону
Безкрайнього, чистого неба.
Сміливо іду крок за кроком
Листаю сторінки із життя
Що були хорошим уроком
Уроком людського буття.
Я зараз стою біля прірви
Позаду проблеми й жалі
Залишились крапельки віри
Що я ще потрібна землі.
Це межа і цей крок вирішальний
Й після нього я буду не та
А цей подих, можливо, останній
І внизу лиш одна пустота…