Драч Іван – Манайлова виставка

Варіація на тему
“Скорбота” (1940)

Був собі тато, була собі мама,
було собі я.
Тато сиділи собі на ослоні.
Тато робили мені вітряка,
А мама кашу мені варила,
А киця Мурка гралась собі з хвостом.
А прийшли дядьки, кричали на тата,
І мама мене зачинила у хаті,
І киця кричала на мене без мами.
Кричала киця на мене,
Кричала мама надворі,
І я кричало, бо всі кричали,
І з печі так пахла гречана каша.
Захотілося татові спати,
Склали руки йому на грудях
І поклали тата на лаві.
А я собі кричало: “Дайте каші!
Ну, мамцю, дайте каші, мила мамцю!”
Мама плаче коло печі,
а я плачу коло мами.
Отож піду до тата,
нажалуюсь на маму:
Я хочу собі каші, а мама не дає.
Свічка на столі. Руки на грудях.
Був собі тато. Тепер тільки мама та я.

автор: Драч Іван