я скиглив коли ти проходила поруч
я злився коли ти уперто минала
я вибитий кегль
я розчавлений овоч…
сто тисяч людей на планеті вокзалу
але все одно
ти всебічно наскрізно
в мені поза мною у продажу квітів
ми ледве відчутні ми нібито різні…
ти стерла мене
навіть я тебе витер
і погляд римується з поглядом ледве
і не перебити і не перебути…
я падаю чуєш готовий хоч кеглем
хоч гравієм бути на твоїх маршрутах
автор: Дмитро Лазуткін
