Звеличання — жанрово-стильовий спосіб вираження пошани до особи чи осіб, членів родини, найяскравіше виражений в обрядових піснях. 3. складає основний зміст давніх українських колядок і щедрівок, через що їх називають величальними піснями або просто величаннями господаря, господині, парубка, дівчини, вдів, сиріт та ін. Наприклад, початок 3. господаря:

Гой, ти наш пане, пане Іване!
Гей, дай Боже! (Повторюється після кожного рядка.)
У тебе в домі та як у раю:
У тебе верби та груші родят,
У тебе сини у царя служат,
А царевичку все собі дружат […].

3. в українському фольклорі засвідчують високу обрядову культуру людських взаємин, тонке чуття етики і високої поезії слова. 3. в колядках, як зауважив І.Франко, переносили людей “в якийсь світ, близький і рідний їм, а при тім зовсім відмінний від того, серед якого минає їх убоге, клопітливе життя”.

Меню