Зіткнення, або Анадиплозис (грецьк. anadiplosis — подвоєння) — стилістична фігура, що полягає у звуковому чи словесному повторенні кінця віршованого рядка та початку наступного:
Згасає день за синіми лісами,
За синіми лісами лягла імла;
Пливуть рожеві хмари небесами,
І тихо з небесами злилась земля.
Стоять квітки, окроплені росою,
Окроплена росою, тремтить трава.
Мої думки захоплені красою,
Захоплені красою мої слова
(Д.Загул).
3. представляє сполуку епіфори з анафорою, „конкатенацією (лат. catena — ланцюг), тобто “ланцюговою сув’яззю”. Існують й інші назви цього лексико-композиційного прийому, зокрема, О.Квятковський запропонував термін “акромонограма” (грецьк. akros — зверхній, зовнішній; mono — один; gramma — риска, знак, напис). Подеколи у значенні терміна “3.” вживається “епістрофа”.