Утопія (від грецьк. u — ні і topos — місце) —- твір, в якому йдеться про вигадку, нездійсненну мрію. Назва походить від твору англійського мислителя Т.Мора “Золота книга, наскільки корисна, настільки і забавна, про найліпший устрій держави і про новий острів Утопію” (1516), де мовилося про химерний острів, на якому ніби існував справедливий лад. Із наступних У. — найпомітніші: “Місто сонця” (1623) Т.Кампанелли, “Закон свободи, викладений у вигляді програми, або Відновлення справжньої системи правління” (1652) Дж. Вінстенлі. Відомі також утопічні романи Д.Верас д’Аме (“Історія севарамбів”, 1675-79), В.Морріса (“Вісті нізвідки”, 1890), А.Франса (“На білому камені”, 1904), драма Е.Верхарна “Зорі” (1898) тощо. Ці твори вплинули на формування соціалістичних ідей, спонукали до їх реалізації, що неодноразово перетворювалась на катастрофу у світових масштабах. В українській літературі найпомітнішим твором такого жанру / був роман В.Винниченка “Сонячна машина”.