Текст (лат. textum — тканина, зв’язок, побудова) — відтворені на письмі або друком авторська праця, висловлювання, документи тощо; основна частина друкарського набору — без малюнків, приміток і т.п.; слова до музичного твору (пісні, опери); у поліграфії — шрифт, кегль якого дорівнює 20 пунктам (7,52 мм). Починаючи з 1960-70, Т. і мовні правила його побудови вивчаються новим напрямом лінгвістики, який називають “маталінгвістикою” (М.Бахтін), “транслінгвістикою” (Р.Барт), “лінгвістикою Т.” (В.Дреслер, В,Штемпель) або “аналізом мовлення” (З.Харріс). Дослідження Т. — спільна ланка між наукою про тлумачення Т., літературознавством і мовознавством. У ширшому значенні Т. — будь-яка послідовність слів (у семіотиці — знаків), зведена за правилами даної системи мови.