Стихомітія (грецьк. stichomythia) — збереження симетрії у складних композиційних формах драматичних творів. С. виявляється у “Лісовій пісні” Лесі Українки, власне, у фрагменті діалогу між Перелесником та Мавкою:

Мавка: В гаю я зривала кучерики з хмелю…
Перелесник: Щоб мені послати пишную постелю?

Форма С. зустрічається і в ліриці, приміром, у вірші Б.Рубчака “Майже колискова”, побудованому у вигляді діалогу:

Хлопчик: Мамо, сонце знов заснуло на сосні.
Мати: Заснуло, сину, між гілками.
Хлопчик: І гріє там хрущів?
Мати: 3 жучками.
Хлопчик: І тато вернеться тепер з війни?
Мати: Так, сину… з-під далекої землиці.
Хлопчик: Коли не буде сонця на сосні.
Мати: Як холодом повіє від криниці […].