Сфрагіда (грецьк. sphrаgis — карб, печатка) — згадка автором свого імені чи прізвища у віршовому творі. Відома з античної доби (“Так сказав Фокілід”), але перетворена на обов’язковий атрибут у класичних арабських та тюркомовних літературах (“Пам’ятай, Махтумкулі, / Що ти гість на цій землі”). Прийом С. використовують й українські поети:

Антонин був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко

(Б.-І. Антонин).