Рондель (фр. rondelle — щось кругле, від лат. rotundas — круглий ) — давньофранцузька віршова форма, яка набула поширення в новочасних європейських літературах; вірш із тринадцяти рядків, де обов’язкові римовані повтори з двох наскрізних рим. Він складається із трьох строф (перша і друга — чотиривірші, третя — п’ятивірш). Українські поети зверталися до Р. досить епізодично (П. Тичина), але деякі автори видавали збірки, в основі яких була ця складна віршова форма. М. Боровко опублікував збірку “Ронделі” (К., 1994):

Мою любов, немов Христа, а
Добробажальцями розп’ято. б
Хто в друзі пхавсь, той винувато, б
Мов пес, підібгує хвоста. а
А сіть обмов, важка й густа, а
Розставлена уміло катом… б
Мою любов, немов Христа, а
Добробажальцями розп’ято. б
Та крил натхнення — не дістать: б
Вони увись підносять свято, а
Хоч їх і стріляно, і клято. а
Цілують праведні вуста б
Мою любов, немов Христа. б