Реквієм (лат. requies — спокій) — багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного звучання; вид католицького богослужіння. За аналогією до музичного значення Р. застосовується і в художній літературі, передовсім у поезії, наприклад, “Requiem” M. Чернявського:

Як мрійний сон пливуть літа…
І як на моря млистій грані
Щезає човен у тумані,
Так зникне молодість свята.
А там… там смерть і забуття…
Страшна безодня безпросвітня,
Де не засвітиться новітня 
Ніколи вже — зоря життя…
І всі ми згинемо, мов сон…
Забудем все, всі нас забудуть,
А інші люди жити будуть,
їм буде сяять Оріон […].

Р. може бути і частиною більшого, ніж вірш, за обсягом поетичного твору, правити за фінал твору (поема Юрія Клена “Прокляті роки”) або ж бути жанровим виразником цілої поеми (“Похорон друга” П. Тичини).