Прозаїзм (лат.рrosus — вільний) — слово або зворот побутового мовлення, науковий чи технічний термін, який у художньому контексті видається неорганічним. Приміром: “Синхрофазотрони ридають, як леви” (І. Драч). Особливо захоплюються П. авангардисти, вважаючи, що в такий спосіб вони наближують поезію до життя:

Сіпаючи дзвоника —
він спостерігав, як на небі зорі щуляться,
[ хотілось гавкнути

(М. Семенко).

Введення П. до поетичного мовлення, безперечно, збагачує його зображально-виражальні можливості, але при збереженні чуття естетичної міри, особливо коли мовиться про такі жанри, як наукова поезія (сцієнтизм) тощо. Запровадження П. у художній контекст — явище не нове в українській літературі (наявне уже в “Енеїді” І. Котляревського).

Меню