Металінгвістика (грецьк. meta — через, після; фр. lingvistique, від лат. lingua — мова) — наука, яка досліджує діалогічні відношення в літературі та інших сферах спілкування. Вона трактує висловлення як індивідуальну, авторську і конкретну значеннєву позицію того, хто говорить чи пише, виражаючи своє світоглядно-духовне ставлення, та досліджує вислови мовця стосовно висловів інших мовців. Предметом М., зокрема, є відношення, які складаються поміж висловлюваннями типу: запитання — відповідь; підтвердження —-заперечення; схвалення — відмова; цілковите прийняття — дистанціювання; розважливе розуміння — перекручення; присвоєння чужої думки — безапеляційне її відкидання і та ін. Відношення такого типу мають своєрідний, інтеріндивідуальний і — водночас інтеракційний характер, що увиразнюється у процесі взаємовпливу різних осіб і суб’єктів. Вони відрізняються від абстрактних і системних логічних, граматичних і предметних відношень тим, що виражають особистий, суб’єктивний стосунок до цілісності сенсу і водночас схоплюють його крізь, призму впливу на себе і взаємопроникнення. Діалогічні відношення можуть виникати також у середині висловлювання, оскільки його складники чи композиційні елементи набувають окремих цілісних позиційних значень. У літературі вони виступають у найпростішій формі між репліками дійових осіб (наприклад, драматичні твори). В епосі вони зав’язуються між персонажами, персонажем і оповідачем, оповідачем і автором, а також всередині композиційно виокремленої мови персонажа, оповідача чи автора; проявляються також в авторських монологах, риторичних або внутрішніх монологах персонажів. їх можна зустріти і в епістолярних стилізаціях, мемуарно-щоденниковій прозі з елементами стилізації. Діалогічні відношення споріднені з явищами включення у висловлення чужої мови, що супроводжується вираженням свого ставлення до неї. Діалогічні стосунки характеризують розмаїті різновиди іронії, полеміки, пародії, наявні також у ліриці. М., крім того, займається орієнтацією слова на адресата, явищами фамільярності і дистанційності слова, а також двоголоссям. Одним із творців М. у цьому значенні слова був М.Бахтін (1895-1975).