Мелодика вірша (грецьк. melodos — пісенний) — один з яскравих проявів версифікаційної інтонації, що полягає у гармонійній модуляції тону голосу в поетичному мовленні (зниження — підвищення), розгорнута система інтонування (за Б.Ейхенбаумом) у поетичному синтаксисі, притаманна, зокрема, наспівному віршеві.