Манера (фр. тапіеге — вправність рук ) —• особлива прикмета творчості митця — письменника, маляра, музики, яка ґрунтується на його звичці, особливостях внутрішнього світу. Ряд вчених твердить, що М. збігається з індивідуальним стилем. Існує погляд, згідно з яким М. — поняття вужче від стилю і виражає чисто зовнішню своєрідність зображально-виражальних засобів митця. М. йде від суб’єктивних якостей митця, який не дослухається до “мови”, вимог зображуваних явищ, проблем, тем, обраного жанру. М. може мати і той, кому не вистачає таланту для створення власного стилю як художньої закономірності, зумовленої рядом стилетвірних чинників (див.: Стиль).