Мадригал (італ. madrigale — пісня рідною, материнською мовою, від лат. mater — мати ) — в епоху раннього Відродження — лірична пісня італійською мовою, на відміну від тих, які складалися латиною. Тексти для таких музичних М. писали Ф.Петрарка, Дж.Боккаччо, Ф.Саккеті. Музичну форму М. розробляли композитори П.Казелла і Ф.Ландіно. В літературі XVII-XVIII ст. визначився як короткий ліричний вірш на тему кохання, в якому, зокрема, виражався комплімент жінці. Широко побутував у салонній і альбомній поезії. В українській літературі з’явився в XVII-XVIII ст. Авторами М. були переважно студенти Київської академії. Зразком М. є вірші Климентія Зіновіїва (“О мати діво красная” та ін.). У новій українській поезії М. траплявся рідко.

Любить тебе хіба-то той не буде,
Кого цураються уже всі люде,
А хто по світу білому блукає,
Той кращої тебе нігде не знає

(О. Водянський). 

Меню