Ліро-епічний твір — своєрідний літературний жанр, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого витворюються якісно нові сполуки (вірш у прозі, байка, поема, роман у віршах та ін). Початки Л.-е.т. простежуються у добу романтизму, коли ліричні тенденції проникали в інші роди літератури, ліризуючи їх (Дж.Байрон, П.-Б.Шеллі, А.Міцкевич, О.Пушкін, Т.Шевченко та ін.). В українській поезії він зазнав еволюції від часів Т.Шевченка та І. Франка: в ньому превалював або ліричний сюжет, або ліричний герой, або конкретний персонаж, що спостерігалося навіть у творчості одного і того ж автора (В.Сосюра “Червона зима”, “Мазепа”).