Лібортени, або Лібертини (лат. libertinus — вільновідпущений) — представники вільнолюбної тенденції у французькій літературі XVII ст., що вивільнялася з-під засилля-релігійної та світської догматики, захоплювалася повнотою земного життя, обстоювала принципи свободи особистості (поет Т.де Віо, філософ П.Гассенді, романісти Ш.Сорель, С.Сірано де Бержерак та ін.). Традиція Л. спостерігалася у творчості Ж.-Б.Мольєра, Ж.Ла-фонтена, Ш.де Сент-Евремона та ін., відгомін їхніх ідей присутній і в доробку Г. Сковороди.