Колаж (фр. collage — наклеювання) — прийом, запроваджений у малярстві за часів кубізму, закріплений та урізноманітнений дадаїстами, за яким на певну основу наклеювалися всілякі матеріали, відмінні за кольором та фактурою (П.Шкассо, Ж.Врак, К.Швіттерс та ін.). Техніка К. поширювалась і в поезії, зокрема таких авангардистів, як Г.Аполлінер, Б.Сандрар та ін., які вводили у віршований текст уривки фраз, почутих на вулиці, фрагменти газетних статей, реклами тощо. До К. зверталися й українські поети, зокрема І. Драч у драматичній поемі “Дума про вчителя”, де перемежовуються цитати Аристотеля, Ф.Шіллера, А.Макаренка, В.Сухомлинського, на сюжетну канву накладаються різні мотиви (техніка монтажу) та ін. В нинішніх умовах К. зазнав певної еволюції, набувши вигляду асамблажу (фр. assemblage — сполучення, набір), що охоплює різні варіанти речових комбінацій з уведенням реальних об’єктів у певний твір (А.Кепроу, Д.Дайн та ін. представники “Нового реалізму”). До елементів А. небайдужі неоавангардисти (В.Цибулько, О.Ірванець та ін.).