Каламбур (фр. calembour — гра слів) — стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був баран” (Ліна Костенко). Незрідка за принципом К. будується рима, де враховується жартівлива етимологізація слів:

З коси бузько летів на балку
(Косар косу там брав на брус),
І сів бузько в дворі на балку,
На довгий дерев’явний брус

(Д.Білоус).

К. добре відомий як у фольклорі (“Коли коли, а коли й обтісуй”), так і в літературі, що живиться його джерелами, особливо поширювався в добу бароко (приміром, “Про те ж” Лазаря Барановича або деякі “Епіграми із Джона Овена” Івана Величковського).