Ізометризм (грецьк. ISQS — рівний та metron — міра) — рівнометричність, притаманна квантитативному віршуванню, подеколи проявляється в силабо-тоніці, зокрема у байкових та акцентних віршах, а також у верлібрах (називають їх ще гетерометричними віршами). І. заснований на рівній кількості мор як одиниці часу для визначення короткого складу та однаковому характері стоп — одинакової комбінації довгих та коротких складів. І. притаманний гекзаметру, де чотириморна стопа дактиля замінювалася двоскладовою, але чотириморною (спондеем). Українською мовою гекзаметр перекладається шестистопним дактилем (остання стопа — хорей) як адекватним еквіритмічним засобом, що його застосовував, приміром, Борис Тен при перекладі “Іліади” Гомера: Хай же загине навік між богів ворожнеча Й гнів, що й розумних не раз до лихої призводить нестями. І. використовується також в інших розмірах, де, зокрема, довгий склад замінюється двома короткими (пірихій), урізноманітнюючи ритмомелодійні можливості античної версифіісації.