Ідіолект (англ. idiolect, від грецьк. idios — свій та dialectos — розмова, говір, наріччя) — індивідуальне мовлення, що пояснюється місцем проживання, віком, фахом, соціальним станом, загальним рівнем культури певної людини. І. як мовна характеристика особистості не тільки окреслює особливе, а й розкриває розмаїті аспекти мови як загальнонаціонального феномена, її невичерпний потенціал. Літературний І. в сучасній поетиці розглядають як важливий складник індивідуального стилю,власне ідіостилю (цей термін застосовується на теренах лінгвістичної поетики). Яскрава характеристика I- втілена в образі возного Тетерваковського з п’єси «Наталка Полтавка” І.Котляревського. Прикладом І. можуть бути новели В.Стефаника, пересипані покутською говіркою, його авторська своєрідність у використанні мовних засобів, що витворює індивідуальний стиль (ідіостиль) письменника. За сукупністю І. визначають професіоналізми, жаргонізми, діалектизми, сленги.