Гробіанська література (кім. grob — грубий, der Grobian — грубіян) — течія в німецькій літературі XV-XVI ст., зумовлена запереченням поезії мінезингерів, пов’язана із настановами “поводження за столом”. Г.л. спостерігалася у шванках, фастнахтшпілях, спрямовувалася на висміювання непристойності, простацтва, вульгарності. Основний твір цієї течії — “Гробіанус” (1549) Ф.Дедекінда, написаний дистихом латинською мовою. Елементи Г.л. наявні у “Кораблі дурнів” (1494) С.Бранта, у творчості Г.Сакса та ін. письменників тогочасної Німеччини.

Меню