Глосарій (лат. glossarium — словник, зібрання слів, що потребують пояснення) — зібрання глос, тобто маловживаних сліп, переважно з античної доби та стародавніх пам’яток писемності. Бувають Г. маргінальні, власне, написані на полях книги поряд з основним текстом, внутрішньорядкові та міжрядкові. Започаткувала Г. Олександрійська філологічна школа (ІІІ-ІІ ст. до н.е.) для коментування поем Гомера. Пізніше її досвід використовувався з метою пояснення юридичних та канонічних текстів. Застосовувалися тлумач ні та перекладні Г., які супроводжували основний текст або, рідше, вживалися в абетковому порядку, ставши попередником майбутніх словників та закладаючи основи текстологічних досліджень. Нині Г. поширені під назвою словників. У ліриці Г. як жанр майже не спостерігається, однак він не лишився поза увагою Б.Кравціва — автора унікальної збірки “Глосарій” (1974), що складається із сонетів, які коментують мотто, розміщені в абетковому порядку — від “Арго” до “Ясир”. Звертаються до Г. і сучасні поети (С.Сапеляк), трактуючи їх досить довільно.