Гіперкорекція (грецьк. hyper — понад, лат. correctio — виправлення, поліпшення) — надмірне правлення слів, що не ВІДПОВІДІІГ нормам літературної мови. Часто такі випадки трапляються у ситуації абсолютизування чергування о та і у закритих та відкритих складах (гора — гір, але не “крів’ю” замість “кров’ю”), вони спостерігаються навіть у класичних творах:

Степан: Я тут зостануся. Для мене
Немає воріття, ти ж сеє знаєш […]

(Леся Українка).