Герой літературного твору, або Персонаж — дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г.л.т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж — легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної ідеї твору. Поряд з нею зображені другорядні герої (Іскра, Гриць, дяк та їн.). У сучасній літературі спостерігається процес дегероїзації літературного образу, пов’язаний з деперсоналізацією людини в суспільстві (“новий роман”, “література абсурду” тощо). Г.л.т. літературна критика ще розмежовує на позитивних, які правлять за зразок читацькій аудиторії, та негативних як втілення аморальності, антилюдських рис, однак такий поділ — досить умовний. Показовим у цьому плані може бути образ Чіпки Варениченка у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, де зображено месника за людську кривду, борця за правду і водночас убивцю, “пропащу силу”. В ліриці Г.л.т. називається ліричним героєм або ліричним суб’єктом.

Меню